У кінці XVII ст. з дозволу австрійської імператриці Марії-Терези у місті заклали церкву з дерева та монастир отців Василіан, як один із помітних духовних осередків Галичини. 

При цьому в монастирі у 1775 році заснували першу україномовну гімназію у місті. У 1825-му сталося нещастя – пожежа знищила церкву та монастир. Тому на цьому місці постала нова церква-ротонда з каменю.

У радянський час (1944 р.) будівлю працівники НКВС перетворили на пересильний пункт для репресованих людей, згодом у  студентський клуб. Нині ця сакральна споруда є пам’яткою архітектури місцевого значення.