Історичні вілли

Вілла Нев’ядомського

Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення, яку в 1903 році побудував на куті теперішніх вулиць – Жупна та Данила Галицького дрогобицький  бургомістр Ян Невядомський. Кутуву вежу дому прикрашають в порталах-вікнах боги; Богиня Фортуна (зліва), що символізує промисловість та Гермес (Меркурій), що символізує торгівлю.

 

Вілла нафтового магната Ґартенберга

Кам’яниця побудована в 1890-і роки є пам’яткою архітектури місцевого значення. Належала нафтовому магнату Леону Ґартенберґу. У пізніші часи вілла стала головною бухгалтерією заводу “Галіція”. Подейкують, що під кожною колоною, аби “у домі велося”, власник вілли поклав золоті монети. Як можемо довідитіся з твору Івана Франка, під час закладання фундаменту в камінь було замуровано живу птаху, як жертву духам цього місця. До речі, з будівництва цієї вілли розпочинається відома повість Івана Франка “Борислав сміється”, де власник вілли Леон Ґартенберґ іменується, як Леон Гаммершляг.

 

Вілла бургомістра Раймунда Яроша

 

Вілла “Б’янки”

Палац збудований на межі ХІХ – ХХ століть і є пам’яткою архітектури місцевого значення. Цей майстерний архітектурний шедевр згадується на сторінках оповідання “Весна” як місце, дежила надзвичайна Б’янка, недосяжна для Шульца красуня, яку він спостерігав звіддаля. Перед Першою світовою війною вілла належала лікарю/промисловцю Зіману. У міжвоєнний період дім належав і в ньому працював  Леон Гіммель. Також довідуємося, що перед війною у віллі мав свій рентшен-кабінет інший лікар – Йозеф Рот. У часи німецької окупації віллою заопікувався “головний німець” міста Фелікс Ляндау, який зробив з неї робочу штаб-квартиру. Після Другої світової війни споруду передали під дитячу лікарню, яка проіснувала до 1970-х років. У 90-х роках будівлю передали Дрогобицькому музею “Дрогобиччина”, який у 2005 році перетворив віллу в Палац мистецтв.

 

Вілла віце-бургомістра Якуба Фоєрштайна

Будинок, що є памяткою архітектури місцевого значення, зведений на поч. ХХ ст. у стилі пізньої сецесії на замовлення славнозвісного та одіозного місцевого “нафтового олігарха”, заступника бургомістра (з 1899 по 1914) Дрогобича – Якуба Фоєрштайна (1866-1926). Яків, якого називали “Людиною сильної волі”, та його батько були ініціатороми та реалізаторами будівництва “Єврейського дому сиріт”. У 1940-х роках у віллі розмістився гуртожиток для сімей офіцерів радянської армії. Пізніше в 70-х роках тут знаходився міський ЗАГС. Нині у палаці розміщена Галерея сакрального мистецтва музею “Дрогобиччина”.

 

Вілла Давідмана

 Цей будинок є філією Національного університету “Львівська політехніка”. В його стінах колись лунав джас. на 2 поверсі мешкав Ісаак Біншток, завідувач фотосалону “Рембрант”. Разом з ним мешкав його талановитий син Зіґфрід Біншток. Він був музикантом, композитором, автором пісень, член спілки польських композиторів, переможець джазового композиторського конкурсу в Криниці (1938).

 

Вілла Ільницького

Імпозантна вілла поч. ХХ ст. із дерев’яною вежею та кутовим балконом – пам’ятка архітектури місцевого значення. Належала шанованому у місті українському адвокатові, громадсько-політичному діячеві, благодійнику, заступнику дрогобицького бургомістра, організатору побудовиУкраїнської приватної гімназії – Володимиру Ільницькому. Його називали “головним адвокатом нафтових справ”.

 

Дім зі статуєю Свободи

На початку ХХ ст. сім’я баронів Ґартенберґів побудувала у Дрогобичі, у стилі необароко, родовий палац. Сім’я прожила в ньому лише кілька років і невдовзі переїхала. Завдяки старанням старости Пйонткевича, палац став на довгі роки осідком Дрогобицького повітового староства. У 1911, під час відвідин Дрогобича, у віліі гостював майбутній Австро-Угорський імператор Карл Ґабсбурґ. Іншого ж року писали, що нема величнішого палацу, як палац Ґартенберґів.

 

Вілла Гетлінгера

Ця симпатична двоповерхова кам’яниця, яка одразу привертає увагу, є пам’яткою архітектури місцевого значення і походить х поч. ХХ ст. Належала вона акушеру-гінекологу Максиміліану Ґетлінґеру; тут він займався лікарською практикою та мешкав зі своєю сім’єю. Під час Другої світової війни доктор Ґетлінґер переховувався зі своєю родиною від німців і став одним із небагатьох хто зумів вижити. Згодом емігрував до Бразилії.

 

Вілла Ґершдерфера

Красивий двоповерховий дім 1900 року є пам’яткою архітектури місцевого значення. З-поміж інших його вирізняє кутова вежа балкон, крита черепицею-лускою; величні та красиві ковані чорні парадні двері, над яким таке ж аркове коване вікно, у рослинних переплетах якого на тлі стилізованого соняшника видніються ініціали “J.K”. першим власником була родина промисловців Кумеркерів, які мали у власності паровий тартак. Згодом вілла належала адвокату Йонашу Ґершерферу, який був головою Товариства, якому належала дрогобицька приватна гімназія імені професора Леона Штернбаха.

 

Вілла Фрідмана

Дім 1909 року з прямокутним еркером, який підтримують два мужні атланти, належав Й. Фрідману. Тут була і нотаріальна контора. до слова, з цим будинком пов’язаний і дуже цікавий факт – як стверджують краєзнавці, тут, на другому поверсі мешкав пан Тарґовський, який пережив катастрофу на славнозвісному “Титаніку” 1912 року.

 

Вілла Розенбуша

Колишня приватна триповерхова кам’яниця адвоката Генріка Розенбуша. Ініціали “H.R.” проглядаються на фасаді будинку під вікнами 2-го поверху. А над верхніми вікнами можемо угледіти символ моря та торгівлі – якір. У часи Першої світової війни дім придбав собі у власність нафтяр із Борислава пан Терлецький. Нині тут знаходиться відділок поліції та місцеве управління СБУ. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення.